Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Чому не зелений Київ – вина забудовника або влади?

IMG_7794_SM
 

Київ завжди вважався одним із найзеленіших міст Європи, але зі збільшенням щільності забудови дерев на вулицях столиці стало менше. Це позначається на якості повітря, що особливо відчувається біля проспектів і бульварів міста.

«Ми маємо досить велику щільність забудови і там далеко не завжди є паркова архітектура, така як має бути в європейському місті», – розповів Денис Радюк, президент Науково-дослідного центру «Зелена клініка» під час «Літньої зустрічі Україна 2016».

У свою чергу архітектори відзначають, що щільність із роками буде тільки збільшуватися, а кількість проектів, які відповідають нормативним показникам озеленення катастрофічно мало.

«У Києві проблема в тому, що замовник (забудовник), як правило, наполягає на максимальній щільності забудови, тому в архітекторів не завжди виходить «вписати» зелені зони. Це теж можна зрозуміти, адже компанії намагаються заробити по максимуму, женуться за кількістю площ і не завжди думають про зелені майданчики», – пояснив автор і керівник проектів архітектурної студії BAUST Юрій Удальцов.

В області ж, за словами архітектора, ситуація протилежна і в тренді заміські комплекси з просторими замкнутими дворами і великою кількістю рослин та території.

«Зараз дуже активна конкуренція на ринку заміських комплексів і виграють ті, у яких більше зелені на території – це викликає wow-ефект», – розповів Юрій Удальцов.

При цьому Удальцов зазначив, що і в столиці забудовники вже починають розуміти необхідність впорядкування, але поки це стосується лише прибудинкової території. У свою чергу тренди, які прижилися в західних країнах, а саме вертикальне озеленення та озеленення дахів, до нас входять повільно.

«Замовники не хочуть вкладати додаткові кошти, тому таке озеленення існує в дуже обмеженій кількості», – розповів архітектор.

Крім того, питання благоустрою забудовник часто залишає «на потім», щоб прикрасити об’єкт, коли він вже буде добудований, через що виникає ряд проблем. Як розказав регіональний менеджер компанії-виробника іригаційних систем Hunter Industries Дмитро Рожнов, підприємство дуже часто стикалося з запитами озеленення ділянок вже готових комплексів. Але в таких випадках підвести комунікації для систем зрошення вже неможливо або це буде коштувати в рази дорожче, на що зможе погодитися не кожен забудовник. «У разі, коли об’єкт побудований, вартість робіт зростає в рази: якщо при стандартному підході ми говоримо про кілька сотень доларів за квадратний метр, то тут вже можна говорити про тисячі», – розповів Дмитро Рожнов.

Зелені конкурси

Архітектори та урбаністи бачать корінь проблеми в неправильному підході влади до їх вирішення, а можливо і зовсім в небажанні щось вирішувати. В першу чергу у міста повинні з’явитися зонінг і генеральний план, щоб забудовник розумів, в яких вказані вимоги до озеленення та благоустрою ділянки.

У свою чергу архітектор, урбаніст, глава Urban Lab Kiev Роман Помазан вказує на неправильний підхід міської влади до благоустрою та озеленення міста. Він зазначає, що Україні і Києву, зокрема, слід перейняти світову практику проведення конкурсів із благоустрою тих чи інших територій. «У нас же є завдання озеленити, є комунальне підприємство «Київзеленбуд», де хтось отримує за це гроші. У підсумку ми бачимо результат – відсутність ландшафтної культури», – зазначив Роман Помазан.

Але навіть якщо такі конкурси проводяться, то виглядає це як «для галочки», оскільки результат не здійснюється. «Ми колись виграли конкурс на благоустрій Харківської площі в Києві, але коли справа дійшла до моменту виділення грошей на здійснення проекту, влада самоусунулася. Ми кілька разів намагалися співпрацювати з держорганами, але це завжди закінчувалося нічим», – резюмував Удальцов.

Джерело: abcnews.com.ua

, , , , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно