Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Енергоефективність будівель: мода чи необхідність?

0e24235bdf22d5def53e5c3571a0d536_92ei
 

Україна складно назвати передовою країною з частини розвитку енергоефективних технологій, але приклади успішної реалізації таких будівельних об’єктів є і у нас. В рамках V міжнародного архітектурного форуму про своїх енергоефективних кейсах розповіли архітектори, девелопери та будівельники.

Енергоефективність для більшості українців полягають тільки в купівлі енергозберігаючих лампочок і спробах не включати зайве освітлення будинку. Фахівці будівельного ринку дивляться на ситуацію ширше, намагаючись збільшити масштаби енергоефективності до розмірів цілої будівлі, будь то приватний або багатоквартирний будинок.

Поки що не дуже багато архітекторів і будівельників всерйоз захоплюються ідеями енергоефективності, намагаючись зрозуміти, чи приносить вона реальні гроші або тільки дозволяє більш ефектно презентувати об’єкт потенційного покупця. Але тренд до більш осмисленого проектування та будівництва очевидний і посилюється.

«Я займаюся тільки такими проектами, де мова йде про енергоефективність, звичайні об’єкти мені не цікаві», – розповідає архітектор Олександр Кучерявий. Він нагадав, що два роки тому презентував проект приватного будинку Optima House і обіцяв, що його можна зробити серійним і отримати прогнозовані показники по споживанню енергії.

Для проекту була розроблена методика, що складається і трьох параметрів: комфорт значився як мета, енергоефективність – як засіб досягнення комфорту, екологія – як соціальна відповідальність. Комфорт визначався кількістю світла, рівнем температури в будинку і якістю повітря, енергоефективність – об’ємом енергії, необхідної для досягнення високих параметрів комфорту, екологічна складова – об’ємом викидів в атмосферу, вироблених будинком.

Відкриття об’єкту відбулося в червні 2015 року, тоді планувалося, що будинок площею 128 кв. м буде споживати не більше 8 тис. кВт⋅ч в рік на всі потреби, включаючи опалення та охолодження. За підсумками першого року функціонування споживання склало 7929 кВт⋅ч або 37,5 кВт⋅ч на кв. м за рік.

«Обіцянка ми виконали. Це приклад того, як можна ставити завдання спочатку і як можна перевіряти їх в кінці просто дивлячись на лічильник», – зазначив Олександр Кучерявий.

Замкнута система багатоповерхівки

На відміну від Александдра Кучерявого, заступник керівника відділу ОВиК компанії «БІП-ПМ» Віталій Войналович вважає, що реалізувати проект енергоефекивних будівлі простіше, коли мова йде про багатоповерховому, а не приватному будинку. В якості аргументації він привів в приклад будується на вул. Мечникова в Києві багатофункціональний комплекс, де житлові приміщення будуть розташовуватися в трьох вежах зі скляними фасадами.

Замовник, за словами Віталія Войналовича, ставив дві основні задачі. Перша – побудувати висококласний об’єкт. Друга – заробляти не тільки на продажу квадратних метрів, а й на експлуатації комплексу. Крім цього, є завдання максимально виключити вплив сервісних служб на комфорт мешканців.

Для досягнення цих сервісно-інженерних цілей була розроблена концепція точкових систем: кожна квартира обслуговується автономно, при цьому всі її ключові інженерні вузли (гаряче і холодне водопостачання, опалення, індивідуальна вентиляція і т.д.) Кожної квартири виведені в спеціальну нішу, розташовану в громадському коридорі. Таким чином, сервісна група отримала безперешкодний доступ до вузлів і може працювати з ними індивідуально по кожній квартирі, не створюючи незручностей для мешканців. «Мешканці залишається тільки оплачувати рахунки», – пояснює Віталій Войналович.

Щоб рахунки ці не містили космічних цифр, було розроблено ще одне інженерне рішення – так звані «гібридні системи», де джерела тепла і холоду знаходяться в одному приміщенні і компенсують один одного.

«За рахунок того, що ми охолоджуємо торгові площі на першому поверсі, ми підігріваємо воду для мешканців. У літній період точно так же можна здійснювати підігрів води в басейні завдяки теплу, що одержуються від роботи кондиціонерів в квартирах. Таким чином, системи заведені один на одного», – наводить приклади Віталій Войналович.

Громадська зона

У свою чергу, директор проектної групи «Архиматика» Олександр Попов розповів про застосування енергоефективних технологій на прикладі соціального об’єкта. Йдеться про дитячий садок на Печерську, який переобладнали з існуючої школи.

Однією з проблем, характерних для багатьох нових і реконструйованих об’єктів, стала нестача енергетичних потужностей. При цьому з боку замовників було побажання облаштувати систему так, щоб вона була максимально автономною, незалежною і не вимагала до себе особливої ​​уваги. «Для нас це стало таким собі карт-бланшем по частині пристрою диспетчеризації та автоматизації, тому що якщо завдання не виконати якісно, ​​проектувальник стане вимушеним помічником по експлуатації будівлі і буде проводити багато часу на об’єкті навіть після зданого в експлуатацію», – розповідає Олександр Попов.

Що стосується безпосередньо технічного рішення, то були розглянуті варіанти теплонасосів, після чого вибір зупинився на повітряних теплових насосах. Влітку, як пояснює Олександр Попов, такий насос виділяє холод і за рахунок рекуперації дає гарячу воду, в т.ч. для басейну, а взимку дозволяє отримати опалення. Термін окупності такого проекту, за підрахунками, експерта, становить 6-8 років. До того ж, як підкреслив він, в цьому випадку не використовується традиційне паливо, відповідно, немає шкідливих викидів від нього в атмосферу.

Джерело: abcnews.com.ua

, , , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно