Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Навіщо Кабміну містобудування?

9167.jpg
 

Через півтора місяці після реєстрації в парламенті Кабмінівського законопроекту №3684 «Про несенні змін до деяких законів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності» документ залишається нецікавим ні ринку, ні парламентаріям.

Тихі зміни

Перейнявшись проблемами дерегуляції ринку, чиновники в Кабміні вирішили внести свою лепту в удосконалення містобудівної галузі. 21 грудня 2015 року в парламенті з’явився законопроект №3684.Його, як сказано в пояснювальній записці, розробили на виконання завдань, визначених Програмою діяльності Кабміну, затвердженої урядовою постановою від 09.12.2014 № 695, та пунктів 85, 86 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 357.

Головними завданнями законопроекту в Кабміні називають врегулювання питань планування та забудови територій, спрощення дозвільної системи в сфері містобудування, унормування питань, пов’язаних з регулюванням земельних відносин при здійсненнімістобудівної діяльності. Внести зміни пропонують відразу в сім законів, прямо або побічно регулюють містобудівну діяльність.

Але аналіз пропозицій показує, що більшість з них носять чисто номінальний характер, просто деталізують існуючу ситуацію, нічого не змінюючи по суті і не пропонуючи кардинальних нововведень. «Велика частина положень просто закріплюється законом.Значна частина норм деталізують повноваження органів влади, що істотно не впливає на ситуацію на будівельному ринку », – пояснює консультант з юридичних питань компанії UDP Сергій Перчак.Можливо, це і непогано, тому що, за його словами, законопроект не обговорювався з учасниками будівельного ринку.

«Ми перебуваємо в багатьох індустріальних і бізнес-організаціях і асоціаціях, але нам не відомо про широкі відкритих заходах, пов’язаних з обговоренням даного законопроекту в бізнес-середовищі або на професійних майданчиках із залученням експертів.За нашими спостереженнями, дефіцит «гласності», поспішність, недостатнє врахування експертної думки на етапі розробки нормативних документів і вимушене подальше «латання» проблем – це вже певний тренд української законотворчості », – погоджується з колегоюстарший юрист АО «Арцінгер» Світлана Теуш.

Плюси і мінуси

На думку Сергія Перчак, одне з небагатьох положень законопроекту, яке може позитивно вплинути на ринок, це зміна ч.4 ст. 24 закону «Про регулювання містобудівної деятелньости».«Це дозволить змінювати функціональне призначення земельної ділянки відповідно до діючої містобудівної документації, тобто наявність розробленого зонінгу або ДПТ буде не обов’язково.Законопроект містить положення з питання видачі і дії містобудівних умов і обмежень, що, можливо, вплине на процес будівництва », – говорить юрист.Правда, підкреслює він, головна проблема полягає не в наявності нормативного регулювання, а у виконанні існуючого законодавства.

Незважаючи на ряд позитивних моментів, які пропонує законопроект, в ньому є що доробляти, каже Світлана Теуш.До плюсів документа вона відносить норми, спрямовані на удосконалення поняття «містобудівний кадастр», упорядкування процедур отримання вихідних даних, видачі будівельного паспорта та встановлення закритих переліків підстав для відмови в їх видачі,закріплення загальних принципів присвоєння поштової адреси, уточнення вимог до розміщення реклами, лібералізацію вимог до проведення передпроектних робіт, поліпшення доступу до об’єктів для інвалідів.Проте, вважає юрист, окремі положення потребують подальшого опрацювання, наприклад, порядок присвоєння поштової адреси, або ж носять суперечливий характер – як, наприклад, обмеження доступу громадськості до генеральних планів населених пунктів та детальнимпланам територій лише їх «основними положеннями».

Крім того, не зовсім зрозуміла мета такого нововведення як обмеження доступу громадськості до генеральних планів населених пунктів та ДПТ.Йдеться про те, що загальнодоступними декларуються лише їх «основні положення», відповідно, встановлюються певні обмеження щодо доступу до інформації, причому неясно, що саме мається на увазі під цими основними положеннями.

Світлана Теуш звертає увагу не те, що стосовно до генпланів в законопроекті наводиться досить розмита і факультативна формулювання: «основні положення генерального плану населеного пункту можуть містити текстові матеріали з коротким викладомпропозицій генерального плану, проектних рішень, основні показники генерального плану та схеми графічних матеріалів ». Відносно ДПТ законопроект не дає ніяких пояснень.«По всій видимості, має бути ще знайти більш вдале рішення в пошуку балансу між інтересами національної безпеки (якими автори законопроекту обґрунтовують це зміна) і потребами відкритості, доступності та прозорості містобудівноїдокументації як передумови створення відкритого, конкурентного ринку і боротьби зі зловживаннями і корупцією », – говорить юрист.

У парламенті не раді

Хто і коли буде шукати вдалі рішення – питання відкрите.За півтора місяця він поки не потрапив на розгляд профільного комітету ВРУ. Депутати, що складаються в комітеті, не особливо цікавляться урядовими законопроектами.«На комітет цей законопроект поки не виносився», – уточнив ABCnews заступник голови комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Петро Сабашук.

Як пояснив його колега по парламентському комітету Олександр Кодола, депутати розглядають законопроекти тільки після отримання експертних висновків. Зараз, за ​​його словами, законопроект якраз знаходиться на експертному вивченні.За припущенням нардепа, документ може з’явитися на розгляді профільного комітету протягом лютого. Як уточнив Олександр Кодола, наступне засідання комітету відбудеться 17 лютого.Так що, не виключає депутат, законопроект може бути розглянутий там вже через тиждень.

Джерело: abcnews.com.ua

,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно