Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Навіщо реформувати «доступне житло»?

9823.jpg
 

Від непрацюючих державних інститутів, покликаних допомогти людям з покупкою житла, втомилися навіть чиновники. У «Держмолодьжітло» не приховують, що хочуть реформувати фонд, оновити законодавчі норми і програми з купівлі житла.Є тільки одна проблема – на це немає грошей.

Ідеї ​​зсередини

У «Держмолодьжітло» сформували перелік кроків, які, на думку керівництва фонду, допоможуть знову запустити держмашині доступного житла.По-перше, каже перший заступник голови правління фонду Сергій Кімнатний, необхідно скасувати умова про обов’язкове перебування особи, яка потребує підтримки «Держмолодьжітло», на квартирній черзі.

Другий крок – це підтримка законопроекту про видачу учасникам АТО і їх сім’ям пільгового кредиту в форматі 50/50.Третій – запустити програми будівництва орендного житла, в якому будинку будуть належати державі, а квартири здаватися в оренду потребують поліпшення житлових умов.

Крім того, Сергій Кімнатний пропонує переглянути не діючу норму, яка дозволяє забудовникам не платити ПДВ. «Формально це дозволяло б здешевити вартість житла, але на практиці це не працює.Так що давайте або виключати цю норму з Податкового кодексу, або робити так, щоб вона працювала », – закликає чиновник.

Поради ззовні

По-своєму бачать можливості реформування «Держмолодьжітло» і його діяльності учасники ринку.Голова ради ВА «Укрмолодьжитло» Євген Ісаєв вважає, що потрібно дати фонду більше свободи дій, зокрема, зробити його суб’єктом законодавчої ініціативи. А ще дати йому грошей, наприклад, 1 млрд грн статутного капіталу і розширені повноваження.Подобається йому і ідея корпоратизації фонду із залученням іноземних інвестицій. «Свіжо», – вважає він.

Джерело: соцдослідження «Молодь Укріани–2015», проведене компанією GfK на замовлення ПРООН

Виконавчий директор Ukrainian Building CommunityТатьяна Шульга підкреслює, що займатися реформами повинні не тільки в фонді і Мінрегіоні.«Не може бути просування тільки з двома структурами, потрібно чотиристороння рух, має бути рух і в сторону потенційних споживачів, і в бік бізнесу», – говорить вона.Експерт нагадує, що будгалузь була і залишається локомотивом економіки, завдяки якому кожне робоче місце створює ще п’ять-сім додаткових в суміжних сферах.Тому, переконана Тетяна Шульга, потрібно підтримувати галузь, а не задавлівать її непосильними зборами і подвійним оподаткуванням (наприклад, слід скасувати пайовий внесок).

незрозуміла діяльність

При цьому у фонді визнають, що міняти потрібно не тільки простір навколо, а й себе. «Потрібно модернізувати« Держмолодьжітло », наша діяльність не завжди зрозуміла інвесторам», – говорить Сергій Кімнатний.

В реальності ситуація виглядає куди жорсткіше.За даними соцдослідження «Молодь Укріани–2015», проведеного компанією GfK на замовлення ПРООН, послугами «Держмолодьжітло» користувалися тільки 2% молоді, тоді як 97% опитаних не користувалися і не користуються такими послугами (1% важко відповісти).

Ще цікавіше причини, через які молоді сім’ї не зверталися і не звернуться до фонду.Так, 48% опитаних повідомили, що їм невідомо про діяльність фонду, 19% заявили, що не вірять в ефективність його роботи, по 10% послалися на корупцію і на непрозорі рішення з надання кредитів.

Сергій Кімнатний заперечує, що фонду працює непрозоро він говорить, що з 2007 року там працює рейтингова система з відбору кандидатів на участь в держпрограмах.До того ж, додає він, зараз установа працює над створенням громадської ради, що, на думку кімнатні, допоможе зробити роботу фонду ще прозорішою.

Дайте грошей

Одна проблема – на роботу фонду, його модернізацію, забезпечення житлових програм і все інше необхідні грошей. Їх в держбюджеті немає. Крихти виділяються тільки на підтримку виданих раніше кредитів.Іноді підтримку по житлових програмах надають місцеві бюджети, але системно питання не вирішене.

На думку Євгена Ісаєва, $ 4 млрд, які можна було б взяти з одержуваних Україною зарубіжних фінансових джерел, цілком вистачило б, щоб за кілька років вирішити проблему житла для українців назавжди.

Але якщо розглядати більш реалістичні варіанти, то, вважають експерти, потрібно залучати інвесторів, включаючи іноземних, спрощувати регулювання будівельної діяльності та проводити реальну децентралізацію.А також, підкреслює Тетяна Шульга, адекватно розраховувати статті держбюджету.

«Експерти з BRDO проаналізували держбюджет в частині будівельних витрат – він скоротився на третину в порівнянні з 2015 роком.Були скорочені такі соціально болісні статті як молодіжне будівництво (на 14 млн грн) і здешевлення іпотечних кредитів (на 1, 5 млн грн).При цьому утримання відомчих установ і центральних органів влади на тлі децентралізації зросла з 641,5 млн грн до опікується 666,5 млн грн », – наводить цифри Тетяна Шульга, підкреслюючи, що за даними аналізу BRDO на підставі підрахунків Держстату, 80% залучених в минулому роцікапітальних інвестицій в будгалузь зробили фізичні та юридичні особи, тоді як державна частка склала всього 1%.

У фонді кажуть, що сподіваються пролобіювати зміни в держбюджет і внести туди статті на держпрограми підтримки доступного житла.Але надія, м’яко кажучи, слабка – навряд чи в злиденному бюджеті можна буде знайти мільярди навіть на такі важливі і потрібні цілі.

Джерело: abcnews.com.ua

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно