Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Основна відповідальність за довгобуд лежить на замовнику будівництва або на забудовника

1728.jpg
 

За даними Мінрегіону, в Україні налічується близько 4 тис. Недобудованих житлових будинків загальною площею 17 млн ​​кв. м – це 193 тис. квартир.
Довгобуди – глобальна проблема як приватних інвесторів, так і забудовників та інших учасників проекту.

Основна відповідальність за довгобуд лежить на замовнику будівництва або на забудовника, – юрист Олександр Босенко, член Всеукраїнського громадського об’єднання “Союз інвесторів України”

– Наскільки законодавча база дозволяє вирішувати проблемунедобудов і як нинішня влада захищає інтереси інвесторів?

Влада поки тільки створює видимість, що когось захищає. Не секрет: щоб побудувати будинок, необхідно мати хороші зв’язки; забудовники часто самі є депутатами або вхожі у владу.Тому приймати “заходи” проти самих себе вони не стануть.

Рік тому ми розробили законопроект, спрямований на захист прав постраждалих інвесторів, однак він все ще розглядається.

Слід зазначити, що після скандалу з “Еліта-Центр” в чинне законодавство були внесені позитивні доповнення і зміни.Згідно з ними, інвестування та фінансування будівництва житла може здійснюватися через фонди фінансування будівництва (ФФБ), фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування та недержавні пенсійні фонди.А також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій.

Основна ідея в тому, щоб гроші від інвестора до замовника (забудовника) йшли не безпосередньо, а через третю особу – свого роду “контролюючий орган” (наприклад, ФФБ).Незважаючи на те що зараз контролюючим органом виступає держава, на ділі воно нічого не гарантує. Застосовуються також договори майнових прав, попередні договори і т. П.

Але на практиці інвестори, як правило, залишаються зі своїми проблемами один на один.

– Чи вирішує держпрограма “30х70” проблему довгобудів?

Так, такі приклади є. Але існує й інша сторона медалі.Місто укладає із забудовником договір про участь в цій програмі, надає якийсь “первинний внесок” (або не надає його взагалі), забудовник повністю виконує свої зобов’язання, а коли приходить час владі вносити свою частку, вони кажуть: “Ой, агрошей поки у нас немає … “.

З січня 2014 нові договори між владою та забудовниками за програмою “30х70” полягають і гроші виділяються (правда, неритмічно) тільки на споруджувані об’єкти.

– Хто відповідатиме за недобудови? Чи є приклади їх завершення?

Основна відповідальність лежить на замовнику будівництва або на забудовника, якщо інвестори укладали договір з ним. Якщо ступінь готовності об’єкта висока, є приклади, коли інвестори збирають гроші і його добудовують.

У цьому випадку покупці житла зазвичай оформляють на себе землю, створюють кооператив-юрособа і наймають підрядну організацію. Або ж приходить новий забудовник і завершує будівництво.

У Києві цьому сприяє дефіцит вільних земель, тому нові забудовники беруться добудовувати незавершені житлові комплекси (РК). Останнім часом у столиці було взято в роботу 20-30% недобудов.

– Що необхідно в таких випадках робити забудовнику і чому йому повинні допомагати місцева влада?

Забудовник повинен не порушувати закони і договірні відносини, бути відкритим – викладати на своєму сайті документацію, спілкуватися з інвесторами за їх першою вимогою і т. П.

Що стосується місцевої влади, то для початку вони не повинні заважати або ж можуть допомогти в отриманні (відновлення) документів на будівництво.

– Чи можливо вмовити інвестора довкласти кошти на завершення будівництва?

Все залежить від суми: якщо необхідно вкласти стільки ж, скільки було сплачено, то бажаючих буде мало.Правда, є випадки, коли додатково вкладати гроші необхідно чи не в примусовому порядку: коли метраж квартири в дійсності більше, ніж метраж, зазначений у договорі, якщо сума операції прив’язана до валюти і коли проект ЖК був змінений.

– Що робити, якщо довгобуд завершити не можна?

Зносити, якщо побудовано всього кілька поверхів і це можливо зробити. Якщо знести не можна і будинок стоїть більше п’яти років, матеріали починають зношуватися і такий домобуд вже складно завершити.Тим більше якщо всі квартири в недобудованому будинку продані, новому забудовнику туди заходити немає сенсу: він нічого не заробить. Хоча кожен випадок індивідуальний.

– Що необхідно знати інвесторам, щоб не бути втягнутими в сумнівний будівельний проект?

Запорука безпечної інвестиції – це уважне вивчення репутації забудовника: скільки і які він має об’єкти, як довго вони будувалися, чи були проблеми з ними.

Хоча б в інтернеті можна дізнатися, чи мають засновники та керівники компаній профільну освіту (щоправда, нерідко засновником забудовника є офшорна компанія, тому зрозуміти, хто стоїть за нею, неможливо).

Не завадить з’ясувати, чи не проходить дана компанія процедуру банкрутства.

Що стосується замовника будівництва, то, в ідеалі, земля повинна знаходитися в його власності або в оренді протягом розумного строку.Наприклад, якщо об’єкт повинен бути введений в експлуатацію через два роки, то строк оренди повинен становити мінімум п’ять років.

Важливо, щоб замовник-юрособа мав власне майно і статутний фонд в достатньому обсязі.

Адже в разі провалу проекту, він повинен відповідати саме своїм майном. Необхідно перевірити також дозвільні документи, вивчити всю інформацію про споруджуваному будинку: як давно він будується, і “прошерстить” все форуми та ЗМІ з даного питання.

Договірні відносини повинні бути рівними для обох сторін і з чітко обумовленими термінами. Крім того, вартість 1 кв. м не повинна бути низькою. Якщо ціна нижча, ніж в сусідніх житлових комплексах, це перший дзвінок про те, що забудовник недобросовісний.

Купувати квартири краще в об’єкті, готовність якого становить хоча б 50-60%, – адже в основному “кидають” на початковому етапі будівництва.

Джерело: business.ua

Возможно, Вам также будет интересно