Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Павло Кулинич: «Я прихильник поступового скасування мораторію»

4062.jpg
 

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні виявився напрочуд живучим. Він був введений ще 18 січня 2001 року. Передбачалося, що він буде носити тимчасовий характер і незабаром з прийняттям нового Земельного кодексу діяти не буде.Однак цього не сталося. Навпаки Верховна Рада кілька разів продовжувала дію земельного мораторію.

Дія чергової заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення завершиться 1 січня 2016 року. Чим ближче до цієї дати, тим голосніше в Україні звучать голоси прихильників земельного ринку.До них, зокрема, приєдналися Президент України Петро Порошенко, голова його Адміністрації Борис Ложкін, міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.

Просунулося чи земельна справа далі політичних заяв, і що потрібно зробити, щоб тимчасовий за задумом його авторів мораторій, нарешті, пішов у минуле? Про це говоримо з головним юридичним радником Проекту USAID «АгроІнвест» Павлом Кулинич.

– Чи наважиться України на скасування земельного мораторію? Наскільки реалістично виглядають заяви керівників держави?

– Ситуація в економічній системі держави складається таким чином, що потрібно застосовувати кардинальні заходи для її реформування.Одним з напрямків такого реформування може бути скасування мораторію і введення ринку земель сільськогосподарського призначення.

Ця причина, на мій погляд, зумовила заяви Президента України, голови його Адміністрації, міністра аграрної політики і продовольства про необхідність починати цю роботу.Однак після того, як вони прозвучали, в практичній площині, на жаль, нічого не було зроблено. Зокрема, не було створено робочу груп у, яка б взялася за розробку відповідної земельної законопроекту.

– Чи не розчиняться ці реформаторські наміри в пишномовних словах? Таке раніше траплялося не один раз.

– Думаю, на цей раз не розчиняться. Нам нікуди відступати. Попереду 1 січня 2016. Це дата, коли мораторій може втратити силу.Але наше законодавство так прописано, що він втратить свою силу лише в разі введення в дію закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Значить, нічого не залишається, як його прийняти. Але спочатку його треба ще підготувати.

– Це єдина можливість позбутися мораторію?

– Верховна Рада може діяти двома способами. Перший – народні депутати приймають закон про скасування 14-го і 15-го пунктів перехідних положень Земельного кодексу України.Саме тих пунктів, якими запроваджувався мораторій.

Цей спосіб вимагає простого і однозначного рішення. Він не передбачає великої і складної організаційної роботи.Підготовка згаданого закону, який може складатися лише з кількох пропозицій, не потребує багато часу і зусиль.

Але простий шлях не завжди буває оптимальним.Нагадаю, мораторій відміняється за умови врегулювання ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення спеціальним законом. Він повинен уберегти нашу країну від можливих складнощів і небезпек, які можуть чекати у разі огульної скасування мораторію.

– Якому з цих двох можливих варіантів ви віддаєте перевагу?

– Я прихильник поступового скасування мораторію. Це означає введення регульованого обороту земель сільськогосподарського призначення.

Суть цієї формули полягає в тому, що на першому етапі (він може тривати 5-7 років) власники земель сільськогосподарського призначення матимуть право продавати їх лише обмеженому колу осіб.Ними повинні бути громадяни України, ті, які займаються веденням сільськогосподарського виробництва в статусі фермерів, можливо, сімейних фермерів. Законопроект про такі формах господарювання зараз готується до другого читання, і, сподіваюся, він буде прийнятий депутатами.

Це потрібно зробити для того, щоб не виникла шалена хвиля не контрольованих продажів земель сільськогосподарського призначення на наступний день після скасування мораторію. А така небезпека існує.

– Чи розробляються відповідні рішення про можливе скасування мораторію?

– Я знаю про ініціативи громадських організацій, юридичних фірм, народних депутатів про розробку законопроекту, необхідного для скасування мораторію.Але поки напрацювань, які вже були б доступні для обговорення, немає.

Ми в «Агроінвест» також працюємо над проектом закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».Як тільки він буде готовий, ми публічно заявимо про наше бачення введення ринку земель сільськогосподарського призначення. Сподіваюся, це станеться вже найближчим часом.

– Чи не всі політичні сили у Верховній Раді і депутати-мажоритарники підтримують ідею введення механізму купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Як вони здатні вплинути на рішення земельного питання?

– Я б не ділив депутатів на прихильників і противників скасування мораторію на їх партійної чи фракційної приналежності. Мені здається, що розділ проходить по іншій лінії, а саме по тому, чи пов’язані вони з великим сільськогосподарським бізнесом, чи ні.

На жаль, депутатів, що захищають у Верховній Раді інтереси малих і середніх сільгоспвиробників, не надто багато. Переважно вони мають відношення до агрохолдингам, великим сільгосппідприємствам, а значить, лобіюють їхні інтереси.

Такі депутати спільній справі можуть сильно перешкодити. Адже вони і далі в інтересах тих же агрохолдингів будуть наполягати на забороні продажу земель сільськогосподарського призначення, на посиленні орендних відносин у земельній сфері.

Однак мені здається, що шлях для вирішення існуючої проблеми все-таки є. Адже є й інші, не заангажовані на сільській тематиці, депутати. Зрештою, є таке поняття, як партійна дисципліна, дисципліна фракційного голосування.Значить, потрібно серед таких депутатів провести відповідну роботу, роз’яснити їм суть мораторію і його небезпека для країни.

– Чи здатний земельний ринок прискорити розвиток аграрного сектора?

– Головне зрозуміти, про який прискоренні йде мова.Якщо ми говоримо про прискорення, пов’язаному з нарощуванням валового обсягу сільськогосподарської продукції, на яку зберігається великий попит на зовнішніх ринках (зараз тут домінують агрохолдинги і крупні сільськогосподарські підприємства), то скасування мораторію нанього ніяк не вплине. Інша справа – розвиток малого і середнього сільгоспвиробництва, від якого в значній мірі залежить економічний і соціальний розвиток села.

Сьогодні в сільській місцевості проживає третина українського населення.Переважне його більшість має у власності землю. Тому може годувати себе, свої сім’ї, а разом з тим – і держава.Але парадокс полягає в тому, що при нинішній системі аграрного виробництва, яке переважно базується на орендних відносинах, малим і середнім сільгоспвиробникам складно знайти в ній собі місце.За технічному, технологічному оснащенню, фінансового забезпечення та за багатьма іншими параметрами вони значно поступаються тим же агрохолдингам.Ось і виходить, що селяни мають у власності гектари найкращих у світі чорноземів і разом з тим переважно бідують, покладаються на державну допомогу.

Тому розвиток сільського господарства після скасування мораторію ми повинні направити таким чином, щоб від нього мали вигоду саме дрібні і середні сільгоспвиробники. Насамперед – сімейні фермерські господарства.

Наше бачення – на першому етапі до отримання права на землю сільськогосподарського призначення повинні приєднуватися саме дрібні і середні сільськогосподарські виробники – громадяни України.Держава повинна всіляко їм допомагати, зокрема, відкривати спеціальні кредитні лінії або лінії по компенсації процентних ставок. Навіть можна використовувати допомогу зовнішніх донорів.Вони на це підуть, адже це посприяє переходу нашого сільськогосподарського виробництва на цивілізовані рейки розвитку.

– На сході країни відбуваються бойові дії. Ситуація ускладнюється економічною кризою, фінансової та ціновою нестабільністю.Чи варто в такій непростій ситуації вводити механізм купівлі-продажу землі? Чи не станеться так, що селяни продадуть свої гектари за досить значні суми, які вже незабаром з-за високого рівня інфляції перетворяться на копійчані?

– Про доцільність скасовувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в цей непростий період, коли на сході країни, по суті, йде війна, є дві думки.Перше – не йти на кардинальні зміни в економічному житті аж до повної нашої перемоги. Ось тільки його прихильники не можуть сказати, як довго нам її чекати.

Другий варіант мені більше імпонує – економічні реформи слід впроваджувати навіть при існуючій антитерористичної операції. Вони посилять економічну основу нашої країни, прискорять розвиток національної економіки в цілому і аграрного сектора, зокрема.

Тепер щодо економічної кризи та її наслідків.Скажу відверто – в умовах, коли спад виробництва валового внутрішнього продукту в поточному році очікується в розмірі 5,5%, а показник інфляції – на рівні 35%, будь-які заощадження будуть втрачати свою вартість.І селяни, якщо вони продадуть свої земельні ділянки, отримають за них гроші, можуть в цьому наочно переконатися.

Але коли мораторій відміняється, держава не повинна стояти осторонь.Воно повинно активно працювати з власниками земельних ділянок, доводити їм, що за несприятливих економічних умовах недоцільно продавати свої гектари навіть за великі гроші. Тому що з часом отримані кошти можуть знецінитися.

– Як в нинішню непросту політичну та економічну ситуацію вписується ваш намір провести регульовану земельну реформу?

– Повинен сказати – дуже добре вписується. А інакше й бути не могло.Адже ми, розробляючи свої пропозиції, враховуємо нинішні політичні і економічні реалії.

Наш прогноз – на першому етапі покупців буде менше, ніж продавців. Значить, ціни на землю будуть невисокими.Це, певною мірою, змусить деяких власників землі відмовитися від своїх попередніх намірів продати її.

У цей час навколо земель сільськогосподарського призначення не буде ажіотажу. Таким чином, значно менше буде і спекулятивних операцій.Якщо земля і буде продаватися, то тим, хто її обробляє.

За цей час ми зможемо зняти психологічну, а у певної частини нашого населення і політична недовіра до земельного ринку. Це надалі полегшить непросту роботу в земельній сфері.

Михайло ВЕРНИГОРА,

Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань

Джерело: cure.org.ua

, , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно