Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Плани по-київськи: будинки не вище 16 поверхів, метро, ​​мости і розв’язки

2003.jpg
 

У столиці планують забрати під житло пустирі, занедбані заводи, складські цеху, занедбані будівлі, деградовані території.

Майже 30 мільйонів квадратних метрів житла, метро на Троєщину, три мости через Дніпро, більше парків і скверів, тунелі і нові кладовища – таке найближче майбутнє обіцяють Києву в міській адміністрації.

Паркові зони.

За новим генпланом, на якому наполягає мерія, в місті мають бути створені 44 нових парку, більше 400 скверів, стільки ж буферних зон на основі лісопарків.На таке “озеленення” столиці збираються виділити майже дві з половиною тисяч гектарів (завдяки скасування рішень Київради минулого скликання про забудову зелених зон).Розширять і Голосіївський парк за рахунок Біличанського лісу, створять нові заповідні об’єкти “Броварський праліс, Урочище” Кільніще “.

А ще обіцяють:

– Будівництво сотні дворівневих транспортних розв’язок;

– Продовження існуючих гілок метро на 11 станцій;

– Будівництво двох нових гілок підземки “Жуляни – Троєщина”, від Виноградаря до Південним Осокоркам;

– Будівництво трьох мостів:Північного, Південного та Подільсько-Воскресенського;

– Сотні ділянок для будівництва паркінгу;

– Заборона на забудову центру будівлями вище 16 поверхів;

– Побудувати 28,5 млн. Метрів квадратних житла.

– Будівництво нової станції аерації в районі мУкраїнка для обслуговування мешканців правого берега Києва;

і розширення Північного кладовища на 60 га, Южного на 45, обладнання нових зон для поховань у Бориспільському та Києво-Святошинському районах.

“Не можу сказати, що всі ці квадратні метри виростуть вже найближчим часом. Сьогодні немає грошей ні у міста, ні в інвесторів. Але ми вже виділили зони, де будемо проводити масову житлову забудову. Це Південні Осокорки. Там з’явиться багато висоток.Ще одна зона ближче до Вишгорода, інша – сади Пущі-Водиці. Щосили йде будівництво на Теремках-3 “, – ділиться планами забудови Києва перший заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Андрій Куделін.

Крім того, в Києві планують забрати під житло пустирі, занедбані заводи, складські цеху, занедбані будівлі, деградовані території. Виявлено територіальні ресурси сумарною площею земель 8093 га, що дозволяють розмістити 28,5 млн. Кв. м.житла з об’єктами соціальної сфери, нові зелені зони, транспортні магістралі. За словами Куделіна, мерія вже розглядає варіанти забудови київського екскаваторного заводу “АТЕК”, площа якого близько 28 гектарів.Завод розташований на проспекті Перемоги у Святошинському районі.

“Київ зараз не є густозаселених. У середньому, в центрі міста проживає близько 300 чоловік на один гектар. Але, звичайно, в мегаполісах така цифра сягає 450 – 500 чоловік на гектар і це нормально.Люди повинні розуміти, що комфорт чогось варта, наприклад простору “, – говорить Куделин. У той же час, чиновник запевняє, що займати простір за рахунок вже існуючих парків та скверів ніхто не збирається.Так, з урахуванням побажань городян вже заблоковано розміщення нових житлових хмарочосів у дворах на Кловському узвозі, Виноградному провулку, проспекті Героїв Сталінграда, а також інших скандально відомих будівництв в центральній частині міста.Ці ділянки місто планує використовувати для створення внутрішньоквартальних скверів. На лівобережжі в заплаві Дніпра зберігаються Русанівські та Нижні Сади як рекреаційні легені Києва.

У Департаменті містобудування та архітектури відзначають, що в Києві живе близько 4 мільйонів осіб (разом з тими, хто приїжджає в столицю на роботу). Кажуть, що це набагато більше, ніж припускав старий генплан розвитку міста.Занижений же прогноз перешкоджає об’єктивним розрахунками бюджету, субвенцій, потужності інженерних систем і транспортних комунікацій.Враховуючи ж реальне зростання населення, наполягає Куделин, в Києві слід в першу чергу міняти інженерні системи, комунікації і лише потім думати про розширення міста, як це припускав генплан 2020.У ньому ж було передбачено розширення території столиці на 64 тисячі га. Київ повинен був територіально зрости майже в 2 рази, так як сучасна площа міста 83,5 тисячі га. У міську межу мали увійти 28 населених пунктів області.Такі плани Куделин називає безглуздими, тим більше у самих населених пунктів про те, чи хочуть вони стати частиною столиці, ніхто не питав.

“Якби місто розширювався, то захопивши ці 28 населених пунктів в міську межу, ми зобов’язані були б провести туди інфраструктуру, дороги, інженерні комунікації, пустити громадський транспорт, зв’язок, забезпечити жителів необхідною кількістю соціальнихоб’єктів, але це безглуздо і дорого.Замість цього ми вирішили, не порушуючи сформованих кордонів з областю, створити спільні експлуатують підприємства, підписати договори з місцевими радами про будівництво нових виробничих і складських парків, ділових центрів, електропідстанцій,сміттєпереробних заводів та інших об’єктів спільних інтересів, необхідних Києву та іншим містам, селищам і селам Київського регіону.У кожному випадку територіальні громади, погоджуючись на будівництво того чи іншого об’єкта, висувають нам свої умови, на яких вони готові поступитися частиною території: десь це свердловини для води, десь – дороги.Крім того, ми створили робочі групи, які ведуть переговори з місцевими радами про передачу Києву кількох ділянок землі, які ми розглядаємо як резервні, для розміщення: загального для Києва та області водозабору (острів Великий); будівництва мікрорайонівсоціального та доступного житла (Осокорки Південні). Також землі селища Коцюбинське для врахування законних інтересів жителів у забезпеченні інженерно-транспортною інфраструктурою, робочими місцями пропонується включити до землі Києва.Думаю, це оптимальний шлях так званого розширення міста. Рости не безглуздо в сторони, а включати в міську межу економічно і соціально виправдані ділянки території.Але це швидше еволюція “, – розповідає перший зам директора Департаменту містобудування та архітектури Андрій Куделін.

Новий генплан, відповідно до рішення Київради, розроблений в існуючих кордонах міста, фактично погоджених з місцевими радами прилеглих територіальних громад.А це означає, підкреслює чиновник, що ні про які розширеннях меж міста найближчим часом мова йти не буде.

“Треба лише розглянути систему міста та передмістя як єдину.Ті міста і села, які знаходяться в годині їзди від столиці, і де проживає близько 10-15 тисяч осіб, вже давно перетворилися на її негласні території, адже люди, що живуть там, вже давно їздять на роботу до Києва.Треба розмовляти з цими громадами, і якщо у них є земля для житлової забудови, то з нашого боку ми можемо запропонувати їм дороги. Але, звичайно, в першу чергу для цього необхідне бажання і згода тієї чи певної громади.Крім того, для того, щоб потім не виникало територіальних суперечок, слід законодавчо закріпити поняття приміських територій і розібратися з цінами на землю там.Я, наприклад, вважаю несправедливим, що одна і та ж за якістю земля, але по обидві сторони міської межі має разючу різницю в ціні. Слід переглянути ці коефіцієнти. Чим ближче територія до столиці, тим дорожче повинна коштувати земля “, – упевнений Куделин.

У новому генплані передбачається будівництво 4 сміттєпереробних заводів, трьох електропідстанцій на приміських територіях, намічена заміна застарілих мереж водопостачання та теплопостачання, реконструкція очисних споруд.

На основі рішень Генерального плану розроблятимуться нові цільові програми: “Питна вода”, Програма санітарної очистки міста, інтегрований план розвитку транспортної інфраструктури Києва і його приміської зони.Новий Генеральний план створить основу для збільшення доходів міського бюджету, залучення інвесторів, коштів міжнародних фондів та субвенцій, впевнені в КМДА.

Джерело: kiev.segodnya.ua

Возможно, Вам также будет интересно