Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Поради юриста. Порядок нарахування і сплати податку на землю

pole
 

Що таке податок на землю

Земельний податок – це обов’язковий платіж, який є складовою частиною загального податку на майно. З 2016 він перестав бути загальнодержавним і являє собою частину місцевого оподаткування. Регулює цю сферу Податковий кодекс України (далі – ПКУ), в ст. 270, якого повідомляється, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, а також власні земельні частки і паї. Платниками земельного податку, згідно зі ст.269 ​​ПКУ, виступають всі власники земельних ділянок. Крім того, оплачувати податок повинні землекористувачі, тобто ті, хто має право постійного користування земельною ділянкою.

Суб’єкти оплати

Всі громадяни зобов’язані перераховувати плату за землю з дня виникнення у них відповідного права (ст. 287 ПКУ). Згідно ст.125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ), відбувається це при отриманні державного акта місцевих органів влади або реєстрації договору оренди. Таким чином, з моменту вчинення і реєстрації угоди з землею потрібно оплачувати податок на неї.

Окремо слід уточнити, що земельний податок сплачують власники саме земельних ділянок, а не будівель, розташованих на них. У разі переходу права власності на будівлю або його частину податок на землю під ним (а також на прибудинкову територію) сплачується на загальних підставах. Але тільки з тієї дати, коли буде проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Дана норма уточнюється в п. 6 ст. 287 ПКУ. Вона являє собою значне полегшення ситуації, адже до цього року платити земельний податок доводилося з того моменту, як у власність переходила будівля, навіть якщо земля ще не була оформлена належним чином.

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачують обидві особи: колишній власник – від початку року до першого числа місяця, в якому відбулася реєстрація угоди; новий власник – з даного місяця і до кінця року (ст. 286 ПКУ).

Коли на ділянці розташована будівля, що перебуває у спільній власності двох і більше осіб, земельний податок сплачує кожен із них. Розмір платежу встановлюють пропорційно або в рівні частини залежно від того, як розділена нерухомість.

Пільги 

У ст.281 ПКУ регламентується, що від сплати земельного податку звільняються:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей;

пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок за віком;

ветерани війни та особи, прирівняні до них;

постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому пільгова нульова ставка податку стосується лише тих присадибних територій, чий розмір не перевищує 0,25 га в селах, 15 га в селищах і 0,12 га в містах. Якщо земля призначена для ведення особистого селянського господарства, то її розмір може складати до 2 га. Важливо розуміти, що пільгові умови стосуються тільки однієї ділянки, що перебуває у власності у особи, по кожному виду використання.

Якщо право на пільгу виникає у платника протягом календарного року, від обов’язку на пільгу він звільняється з наступного місяця (ст. 284 ПКУ). Завдання фізичної особи – своєчасно надавати в податкову інспекцію документи, що підтверджують право на відповідну пільгу. Решту контролери зроблять самі і до 1 липня поточного року надішлють платнику податкове повідомлення-рішення з готовою сумою до сплати.

Таке ж правило діє і в тому випадку, коли пільгові можливості загублені (наприклад, один з дітей досяг повнолітнього віку). Крім того, власники землі, які належать до однієї з пільгових категорій, але здають свою власність в оренду, сплачують земельний податок на загальних підставах.

Ставки платежів

За базу, або вартісну характеристику об’єкта оподаткування виступає нормативна грошова оцінка (НДО) земельної ділянки. При цьому додають коефіцієнт індексації. Його щорічно розраховують в Держгеокадастрі з урахуванням індексу споживчих цін. Наприклад, на 1 січня 2016 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становить 1,433. При бажанні дізнатися показник НДО у своєму районі – треба звернутися до відповідного Центру надання адміністративних послуг, список яких можна знайти за посиланням.

Розмір самої ставки податку, на відміну від попередніх років, визначають місцеві ради (с. 271 ПКУ). При цьому вона може становити не більше 3% від рівня їх НДО (для сільськогосподарських угідь – не більше 1%). Для тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів і не мають власної НДО, ставка може перебувати в межах до 5% від середньої НДО орних площ у відповідній області. Якщо, наприклад, нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 10 тис. грн, то розмір платежу з податку дорівнюватиме 429,9 грн. (143,3 грн. за сільськогосподарські угіддя).

Місцеві органи влади встановлюють параметри оподаткування на землю щороку, а НДО розраховують не менше, ніж один раз в 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про земельну оцінку»). Рішення про ставку податків оприлюднюють і подають в фіскальні органи не пізніше 25 грудня року, що передує позначеному бюджетному періоду (ст. 284 ПКУ). При відсутності подібних рішень дія ставок минулого року продовжується на наступний.

Порядок здійснення

У ст. 91 ЗКУ вказується необхідність і обов’язковість для всіх власників земельних ділянок своєчасно оплачувати податок. Нарахування конкретної суми для фізичних осіб здійснюють співробітники Державної податкової служби України (ДПС). Підставою для нарахування земельного податку є інформація з державного земельного кадастру.

Представники ДПС в термін до 1 липня поточного року зобов’язані вислати землевласнику повідомлення-рішення про сплату податку (ст. 286 ПКУ). У ньому повинна бути вказана сума, посилання на норму Кодексу, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань, граничні терміни оплати, попередження про наслідки невиконання зобов’язань, розрахунок самого податкового зобов’язання та можливих штрафних санкцій. Податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у тому випадку, якщо воно передано під розписку або надіслано листом із повідомленням про вручення. У разі відсутності повідомлення в зазначений період варто звернутися до фіскальних органів за місцем реєстрації ділянки для уточнення даних. Це допоможе уникнути відповідальності за порушення платіжних зобов’язань.

Оплату земельного податку власники або користувачі ділянки, зазначеного в декларації, виробляють рівними частками щомісяця. Роблять це постфактум. Тобто сума, сплачена в календарному місяці, вважається сплаченою за попередній місяць. Оплату за новим повідомленням-рішенням, в тому числі за знову придбаний земельний наділ, треба зробити в термін не більше 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (ст. 287 ПКУ). Робити це слід через банківську касу або в поштових відділеннях. При проживанні в сільській місцевості також є право проводити оплату в касах відповідних сільських або селищних рад. За прострочення зі сплатою на суму боргу нараховують пеню з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Також налічують штраф в розмірі 10% від суми податкового боргу, якщо прострочення склало менше місяця. При перевищенні цього періоду штраф складе 20%.

Особливості оподаткування підприємців

Приватні підприємці, які є платниками єдиного податку, звільняються від сплати податку на землю. Виняток становлять ті випадки, коли земельна ділянка використовується для здійснення господарської діяльності підприємцями-платниками єдиного податку I-III груп або для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підприємцями-платниками єдиного податку IV групи.

Також підприємці мають право не оплачувати земельний податок при передачі своєї ділянки в оренду за відповідним договором (але тільки для тих наділів, площа яких не перевищує 0,2 га).

Джерело: superdom.ua

, , , , , , , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно