Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Як скасування санітарних норм вплине на якість життя українців

images
 

Розпорядження Кабміну від 20 січня 2016 року «Про визнання такими, що втратили чинність, і такими, що не застосовуються на території України, акти санітарного законодавства», яке має набути чинності з початку 2017 року, практично для всіх експертів ринку пройшло непоміченим. Забудовники і архітектори в більшості своїй пропустили цей документ повз себе і самі цікавилися, а що ж буде замість.

Отже, санітарна норма – це мінімальний розмір житлової площі, яка розраховується на одну людину і необхідна для нормального життя. В Україні поки що діють радянські державні санітарні норми житлової площі: мінімум 6 кв. м на людину.

Кінці у воду

Схоже, що державні органи самі заплуталися, хто ж відповідає за ці санітарні норми. Так, фахівці профільного відомства – Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон) спочатку переадресували питання на Міністерство охорони здоров’я (МОЗ). Але не тут то було. У МОЗ, не зважаючи на те, що на його сайті вказано, що проект розпорядження був розроблено саме ними, перенаправили на той же Мінрегіон.

«Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено зміни до статті 12 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», де визначено, що експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, що проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вхідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником», – сказали в прес-службі МОЗ.

При цьому в Мінрегіоні продовжують наполягати, що питання санітарних норм знаходиться таки виключно в компетенції Міністерства охорони здоров’я.

«Наші фахівці все-таки наполягають, що ці питання виключно в компетенції МОЗ, і взагалі мова йде про перегляд радянських норм. Нові будуть затверджуватися знову ж наказами МОЗ, які, можливо, будуть спрямовані до Мінрегіону на узгодження», – відповіли на запит ABCnews в прес-службі Мінрегіону.

Після чого в прес-службі МОЗ припустили, що можливо Держсанепідслужба щось знає. Однак і з тими не склалося. Адже остання знаходиться на завершальному етапі реорганізації і не знає, хто може курирувати питання саннормам, припустивши при цьому, що, можливо,Держсанепідслужба щось знає.

Якщо ж повернутися до оприлюдненого проекту розпорядження, то там вказувалося, що мета його прийняття – це приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства, а також виконання вимог плану заходів Програми діяльності Кабміну і Стратегії розвитку «Україна – 2020».

І що ж буде?

Експерти не приховують, що давно вже пора навести порядок у законодавчому полі, підтримуючи скасування давно застарілих радянських стандартів і виступаючи за адаптацію українського законодавства до європейського.

«Вже згадана норма 6 кв.м площі на людину була встановлена ​​ще в 1922 році і ґрунтувалася на принципах теоретичної гігієни. Більш того, ця норма враховувала тільки біологічні потреби людини і давно вже втратила свою актуальність», – зазначає Анна Лаєвська, керівник департаменту аналітики девелоперської компанії «Інтергал-Буд».

На її думку, скасування даної норми більшою мірою вплине на процес заселення гуртожитків – тепер в одну кімнату можна буде поселити більшу кількість людей.

У свою чергу Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання (BRDO), звернула увагу на те, що Санітарні правила і норми (СанПіН), які буде скасовано з 1 січня 2017 року, регулює питання інсоляції.

«Цей СанПіН був прийнятий в 1982 році на заміну прийнятим ще раніше Санітарним вимогам, які діяли з 1927 року. У далекому 1927 році йшла активна боротьба з туберкульозом, перемогти який намагалися за допомогою ультрафіолету. Як наслідок, були прийняті санітарні норми, які мають певні вимоги до інсоляції. За останні 90 років мутував і вірус туберкульозу, і змінилися технології виробництва скла, змінивши показники світлопропускної здатності. А нинішній ДБН по інсоляції не тільки містить такі ж застарілі норми, а й, навпаки, посилює вимоги до інсоляції будівель, що негативно позначається при проектуванні будинків у теперішній щільній забудові міської території», – коментує Шуляк.

Якщо ж спробувати змоделювати, до яких же в підсумку наслідків призведе рішення щодо скасування санітарних норм, то, за словами Лаєвської, після вступу в силу відповідного документу, місцеві ради зможуть виділяти черговикам житло меншої площі, ніж зараз.

«Можливо, це дозволить трохи прискорити процедуру виділення житла пільговикам, але погіршить їх рівень життя. Наприклад, ніхто не завадить виділити однокімнатну квартиру сім’ї з трьох осіб», – допускає вона.

При цьому, вступ у силу розпорядження Кабміну може також вплинути і на структуру угод купівлі-продажу житла.

«В Україні збільшиться кількість угод із продажу частини квартири площею близько 1-2 кв. м. Це часто робиться для легалізації, коли, наприклад, потенційному покупцеві необхідно отримати пільги. Зараз таких прикладів мало, оскільки продавати можна тільки кімнату площею від 6 кв. м», – додає Лаєвська.

Чи вплине ця відміна на скорочення площ квартир у новобудовах до мінімуму? «Думаю, немає, оскільки крім санітарних норм, забудовники зобов’язані дотримуватися вимог Державних будівельних норм», – сказала Лаєвський.

Шуляк також зазначає, що проблема не у скасуванні СанПиН, відсутніх в європейських країнах, а в застарілих нормативах – ДБНи, які вже давно повинні бути переглянуті з урахуванням міжнародних норм і правил, за якими проектують сучасні архітектори Європи.

Закордонний досвід

У більшості країн світу поняття санітарної норми житла відсутнє у принципі як таке. При цьому, за словами Анни Лаєвської, у них все ж є розуміння мінімально допустимої загальної площі приміщень залежно від функціонального призначення.

«Так, згідно з розробленим ООН стандарту, мінімально допустимою вважається загальна площа житла 30 кв. м на 1 людину. У країнах Західної Європи нормованою є площа спалень: в Німеччині, Данії, Голландії – не менше 13 кв. м, в Швеції – не менше 14 кв. м. Нормується також і площа кухонь – вони повинні бути не менше 7-8 кв. м», – розповіла Лаєвська.

При цьому експерт відзначила, що такий європейський підхід в основному враховує саме комфортність проживання людини в приміщенні і забезпечує єдність санітарних і будівельних норм.

Нам же залишається тільки чекати, коли з’явиться новий документ із нормами замість старих.

Джерело: abcnews.com.ua

, , , , , , , , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно