Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Як визначити рівень енергоефективності будинку?

9304.jpg
 

Загальний індикатор енергоефективності

Найбільш загальний (інтегральний) індикатор визначають діленням усього обсягу споживання будівлею енергії за рік на його загальну площу.Інтегральний показник, підрахований для всього житлового фонду країни, дає розуміння, наскільки великий у неї рівень енергозбереження в порівнянні з сусідами.

Значення цього показника залежить від багатьох чинників: якості утеплення, оснащеності будинку обладнанням, а також клімату.Крім того, визначення областей, які потребують поліпшення енергоспоживання, виявляють через індикатори використання енергії на різні процеси – опалення (і кондиціонування), гаряче водопостачання, освітлення, роботу обладнання в розрахунку на 1 м2 площі будівлі.

У будинках країн Західної Європи питома витрата енергії становить в середньому 220 кВт × год / м2 / рік (100 кВт × год / м2 / рік – в південних країнах, до 300 кВт × год / м2 / рік – в північних).По Україні інтегрального показника немає, проте він відомий для Росії (яка порівнянна з Україною за рівнем інженерного оснащеніядомов і нормативам утеплення конструкцій) – близько 350 кВт × год / м² / рік.

Опалення

Потреби в опаленні найбільш істотні в усіх країнах і становлять 50-70% від усіх витрат. Середній показник по ЄС – 140 кВт × год / м² / рік (найбільший в Фінляндії – 185 кВт × год / м² / рік).В Україні витрата енергії на опалення (для розрахунку субсидій) прийнятий на рівні 160-180 кВт × год / м2 / рік (в залежності від кліматичної зони), а при нормативному рівні теплоізоляції тепловтрати середнього українського будинку повинні становити 120 кВт × год / м2 / рік.

Це непогано, оскільки в Канаді, південна населена частина якої знаходиться на одній широті з Україною, індикатор по опаленню дорівнює 130 кВт × год / м² / рік. Однак дані по окремим індивідуальним домівках показують, що типовими є показники витрати 60-100 кВт × год / м2 / рік. Це говорить про те, що витрата енергії на опалення в українських будинках можна знизити в 1,5-2 рази.

Для зниження витрат на опалення має значення ефективність обладнання, причому в країнах ЄС пріоритети відрізняються.Наприклад, в Нідерландах, Франції до 70% опалювальних котлів – конденсаційні, теплові насоси не використовують, а в Швеції, навпаки, вважають за краще теплові насоси і не люблять котли.

В обох випадках ККД обладнання досягає 90%, що є середньою цифрою для ЄС.В Україні його ККД становить 55-80% через застарілі систем опалення та відсутність альтернативних джерел енергії. Заміна обладнання – наша нагальна проблема.

На потреби гарячого водопостачання, освітлення, кондиціонування, приготування їжі, роботу електроніки в країнах ЄС в середньому витрачається 40-80 кВт × год / м2 / рік, а в будинках, де застосовані найкращі технології, – 20 кВт × год / м2 / рік. У нашій країні ця цифра не визначена.

Гаряче водопостачання

Це другий за обсягом фактор енергетичних витрат. В Україні витрати на нього в 1,5 рази більше, ніж в середньому в країнах ЄС через меншу ефективність обладнання і особливо відсутність сонячних колекторів.На півдні їх частка в гарячому водопостачанні дорівнює 35-40%, на широті Австрії – 17% і навіть в північних країнах – близько 5%.

Після зниження витрат на опалення енергозбереження в гарячому водопостачанні українських будинків з установкою колекторів вийде на передній план.

Освітлення, побутова техніка

Обсяги використання енергії на освітлення 1 м2 в Україні і в країнах ЄС практично збігаються. Однак за рахунок використання енергоефективних систем рівень освітленості в розвинених країнах істотно вище.Щоб виправити становище, нам необхідно застосовувати сучасні світлові технології: енергозберігаючі лампи, світлодіодні світильники, автоматику з управління світлом.

З побутової техніки найбільш енергоємними є холодильники, морозильники, пральні машини. В середньому по країнах ЄС оснащеність ними вище, ніж в Україні, і енергії вони споживають більше.При цьому в об’єкті придбання обладнання частка енергоефективної техніки класу «А +» і «А ++» в країнах ЄС становить до 90%, у нас- до 80%. Питання лише в темпах заміни старих побутових приладів на нові.

Джерело: superdom.ua

,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно