Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

Як влада вчинить із недобудовами Войцеховського

24186351
 

Арешт столичного забудовника Анатолія Войцеховського викликав гостре питання про те, що буде з його об’єктами і інвесторами. Врегулювання проблеми – завдання місцевої влади. Тому зараз КМДА виявилася в цікавому положенні: кинути тисячі потенційних виборців напризволяще не можна, але вирішувати їх проблеми за рахунок міського бюджету неможливо.

Винні “папереднікі папередніков”

Свою будівельну піраміду Анатолій Войцеховський створював більше десяти років. Вдавалося йому це, на думку учасників ринку, завдяки зв’язкам у правоохоронних органах і потуранню міської влади. Ситуація, потрібно визнати, почала змінюватися після закінчення мерської каденції Леоніда Черновецького.

Тоді в складі КМДА було створено робочу групу під керівництвом Павла Рябікіна, який на той момент обіймав посаду профільного заступника голови КМДА. Група займалася виявленням і аналізом будівництв, так чи інакше пов’язаних з Анатолієм Войцеховским і його основними компаніями – «Укогруп» і «Сіті Груп».

За словами Рябікіна, в ході роботи було виявлено понад 50 об’єктів, імовірно вони належать Войцеховському.

«Виявилося, на якомусь етапі власники ділянок намагалися налагодити співпрацю з Войцеховским, але їм це не вдавалося», – розповів він. У підсумку в списку залишилися 42 об’єкти на різних етапах готовності.

Різні категорії проблем

Як розповідає Павло Рябікін, умовно об’єкти Войцеховського можна було поділити на три приблизно рівні за обсягом групи. Перша – побудовані незаконно, з відсутністю дозвільної документації, але такі, які можна узаконити і ввести в експлуатацію. Друга – більш складні випадки, будівництва з порушенням містобудівних норм (наприклад, висотності або кількості корпусів – все в бік перевищення), їх необхідно було зупинити і провести ретельну інвентаризацію і експертизу, щоб встановити можливість і умови їх добудови. Третя – об’єкти з грубими порушеннями норм безпеки (будівництво на теплотрасах і т.д.), які підлягали однозначному знесенню. У всіх трьох категоріях об’єкти знаходилися на різній стадії готовності – від котловану до вже готових будинків.

Крім цього, була ще одна умовна категорія будинків – вже побудовані і введені в експлуатацію рішеннями судів. «Коли люди заселялися і вимагали документи на квартири, їх запитували: «Вам жити або документи?», – Пояснює Павло Рябікін.

У таких будинках люди живуть роками. За словами Рябікіна, деякі комунікації там є, теж завдяки рішенням судів, але в якихось будинках вони підключені частково, в якихось постійно трапляються перебої.

Що робили?

З цими трьома категоріями будинків і належало розібратися міської влади. Уже тоді основним завданням було зрозуміти, що робити з об’єктами і інвесторами. Рябікін розповідає, що вони намагалися налагодити діалог з Войцеховским, знайти компроміси в добудові одних об’єктів і знесенні інших. Але забудовник на контакт не пішов. Правда, каже Рябикин, з новим профільним заступником (Олександр Спасибко) Войцеховський зустрічався.

Рішення проблеми почали шукати ще при Рябікіні. Тоді київська влада підходила до питання дуже обережно і дипломатично, не особливо бажаючи мати справи з наслідками різких рухів. Основна їх активність була спрямована на попередження появи нових будівництв. За словами Павла Рябікіна, було виявлено та на етапі забору-котловану ліквідовано близько десяти нових будмайданчиків Войцеховського. В кінці минулого і цього року був проведений демонтаж на будівництвах ЖК «Маргарита» і «Мозаїка», які перебували на етапі будівництва перших поверхів.

Такі дії влади напевно дозволили уберегти ще сотні або тисячі потенційних інвесторів від втрати їх коштів. Втім, основну проблему становили будинку на більш високих етапах готовності, особливо ті, що були побудовані з порушенням правил безпеки. Як розповідає Павло Рябікін, в рамках ідеї про співпрацю з Войцеховским розглядалася можливість переселити інвесторів із будинків третьої категорії в будинки першої-другої, які будуть законно добудовані і введені в експлуатацію. «Войцеховський на це не пішов», – каже Рябикин.

Що стосується фінансового способу завершення будівництва, то тоді розглядалася можливість створення інвесторами житлово-будівельних кооперативів. Як пояснює Павло Рябікін, місто своїм бюджетом не повинно нести відповідальність за дії приватних інвесторів.

Що роблять?

Нинішній склад КМДА дотримується приблизно такої ж позиції. За пару тижнів до арешту Войцеховасого профільний заступник голови КМДА Олександр Спасибко на зустрічі з представниками UBC розповідав, як бачить вирішення ситуації з незаконними будівництвами.

«Наша позиція така: на сьогоднішній день ми підвели риску і намагаємося не дозволити, щоб з’являлися нові незаконні будівництва. Це перше. А друге – працюємо з тими, хто вже опинився в ситуації, коли повністю оплатив вартість квартири, але не може отримати документи, тому що будинок не вводиться в експлуатацію», – говорив він.

За його словами, мова йшла приблизно про 45 незаконних будівництвах по всьому Києву, тобто про 15 тис. інвесторів. “Що нам робити? Кинути цих людей ми не можемо, тому що ми влада, це наші виборці», – пояснював чиновник. У той же час, витрачати на інвесторів кошти міського бюджету влада теж не має наміру.

«Ніхто не змушував, ні мер, ні я, відносити гроші шахраям. У них є договір, за яким один повинен зробити, а інший заплатити гроші. Вони підписали договір, а потім приходять до нас в мерію і кажуть, що у них виникли проблеми», – нагадав Спасибко про інвестування в умовах ринкової економіки.

Тому, за словами Спасибко, позиція влади полягала в тому, щоб узаконити інвесторам вже побудовані квадратні метри і передбачити, щоб у новій містобудівній документації був дотриманий баланс території, щоб там були садки, школи та інша соціальна інфраструктура.

В інших випадках, коли мова йшла про недобудовані об’єкти, Спасибко також говорив про ЖБК.

«У деяких ситуаціях у нас вироблено механізм створення кооперативів, він теж працює, коли, припустимо, забудовник не добудував будинок, робить банкрутами компанію, і, відповідно, люди залишаються один на один зі своїми проблемами. У такій ситуації ми рекомендуємо створювати кооператив – юрособу, яка об’єднує всіх або майже всіх інвесторів цього об’єкта, вони звертаються до міської влади, щоб переоформити всю документацію і фактично стають замовником цього будівництва. Після цього скидаються грошима, наймають генпідрядника, добудовують це все і вводять об’єкт в експлуатацію і все це проходить під протекцією міської влади», – пояснював Спасибко.

Обережність понад усе

Арешт Войцеховського не надто вплинув на позицію міської влади. «Можливі варіанти знесення тих об’єктів, які не мають права на існування. Інші об’єкти будемо направляти в правове поле, враховуючи інтереси як міста, так і постраждалих інвесторів. Ще одним варіантом добудови будинку, що знаходиться на високій стадії готовності є об’єднання співвласників в ОСББ і добудова за свій рахунок», – пояснив Олександр Спасибко вже після арешту Войцеховського, майже слово в слово повторивши озвучену раніше позицію.

В цілому ця позиція як і раніше стримана і обережна. «Тільки після оголошення вироку, який набрав законної сили, можна планувати подальші заходи для добудови зазначених об’єктів відповідно до чинного законодавства з усуненням порушень. Попередньо необхідно провести аудит будівництв для визначення порушень, які потрібно усунути, і переліку об’єктів нерухомості, права на які ще не продані», – пояснив Олександр Спасибко.

Такої ж думки дотримується глава ДАБІ Олексій Кудрявцев. Він вважає, що єдиного рішення для кожного ЖК бути не може, кожен потрібно аналізувати окремо і приймати індивідуальне рішення. Він згоден, що по можливості вдома потрібно законно вводити в експлуатацію, і зносити ті, що порушують правила безпеки і можуть привести до техногенних аварій. Правда, на питання про те, яким чином їх зносити, він розводить руками.

Довгі компроміси

З огляду на те, що зараз Войцеховський вийшов із СІЗО під заставу в 14 млн. грн., що йому досі навіть не пред’явлено звинувачення і що на їх пред’явлення у прокуратури є рік, можна не сумніватися, що в реальності вирішення питання затягнеться надовго. Вже не кажучи про те, що тільки для аудиту знадобиться чимало часу і сил.

До того ж, як нагадує секретар Київради Володимир Прокопів, в кожному індивідуальному випадку можливість добудови об’єкта узгоджується не тільки з його інвесторами, але і з людьми, що проживають поряд з забудовою, фактично – з сусідами. А це дуже непросте питання», – підкреслює він.

Джерело: abcnews.com.ua

, , , , , ,

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно