Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

З 1 січня держава не зможе контролювати якість українських будматеріалів

18213.jpg
 

1 січня 2018 року скасовано обов’язкову сертифікацію будматеріалів в Україні.
15 січня 2015 року Верховна Рада прийняла законопроект “Про технічні регламенти та оцінки відповідності”, згідно з яким з 1 січня 2018 року скасовано система обов’язкової сертифікації продукції УкрСЕПРО.Зокрема, з цієї дати НЕ сертифікуватиметься кранова, протипожежна продукція, метало- та деревообробне обладнання, а також будівельні матеріали, вироби і конструкції.Тоді законопроект приймався з благими намірами, щоб гармонізувати українські національні стандарти щодо будівельних матеріалів з європейськими.Але адаптувати стандарти депутати не встигли, а зі скасуванням системи обов’язкової сертифікації продукції у держави взагалі не буде інструментів контролю якості матеріалів для будівництва.

До чого це призведе і чи достатньо у ринку важелів, щоб регулювати якість товарів і послуг? На жаль немає. І найяскравіший приклад – ринок цементу.

Якість погіршується, а споживач не захищений

Як розповів голова Асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Павло Качур під час круглого столу “Європейська якість українського цементу: фактори ризику”, саме цей матеріал використовує ООН вяк маркер економічного розвитку країни. “Цемент – місцевий продукт, його використовують в найближчих від місця виробництва районах, плюс у нього короткий термін придатності, його кращі характеристики обмежуються 60 днями.Саме тому цемент – показник розвитку економіки в будь-якій точці світу “, – пояснив Павло Качур.

Але Україна поки не може похвалитися досягненнями, оскільки з 24 підприємств галузі, три чверті збиткові.Українські заводи в 2016 році виробили 9 млн тонн цементу, а будівельники використовували 9,5 млн тонн. Дефіцит покривається імпортом, перш за все з Білорусі та Туреччини.

За показником виробництва цементу на душу населення Україна займає передостаннє місце в Європі – 213 кг за підсумками 2016 року. Для порівняння: в Польщі він становить 489 кг, в Німеччині – 342 кг. “У нас великий потенціал.Але на жаль, не так багато інфраструктурних проектів, які субсидуються державою “, – пояснила керівник сектора” Будівництво “BRDOЕлена Шуляк.

Ще одна проблема полягає в тому, що через неефективне регулювання галузі, якість цементу погіршується, а споживач не захищений. За даними дослідження Офісу ефективного регулювання BRDO, з 41 акта, що регулює ринок, 11 вимагають актуалізації.Більш того, було виявлено, що діючі інструменти регулювання мають високий корупціогенним фактором і слабо захищають споживачів від контрафакту. Йдеться, перш за все, про сертифікат відповідності.

“На сьогодні на рівні держави відповідальність органів сертифікації недостатньо висока.Також недоступна інформація про те, які сертифікати анульовані, що дає можливість недобросовісним виробникам наповнювати ринок неякісним контрафактним цементом.Але навіть така, погано працює, але все ж захист споживача, буде знята 1 січня 2018 року зі скасуванням обов’язкової сертифікації УкрСЕПРО. З цього моменту у держави не буде інструментів контролю якості будматеріалів “, – пояснила Олена Шуляк.

Проблеми з якістю цементу поглиблюються з року в рік. Як розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік, в 2010 році рівень фальсифікату серед перевіреного цементу був 20%, зараз досягає 60%.

“Ми перевіряємо цемент в мішках, той, який купують фізособи в строймагазінах і на ринках. Причому в вибірці беруть участь тільки ті, які мають зовнішні ознаки підробок, наприклад, не зазначений завод-виробник.І в цьому році 82% перевіреного фасованого цементу виявилося підробкою, при цьому 50% мали меншу вагу, 60% не відповідали критерію міцності. Але з контрафактом стикаються і будівельники. На прохання одного зі столичних забудовників ми перевірили п’ять партій закупленого цементу.З п’яти зразків жоден не відповідав заявленим характеристикам – замість М-500 весь цемент був М-350 “, – поділився Олег Цільвік.

Потрібен системний підхід

Ця структурна проблема вимагає пильної уваги держави і системного підходу.Адже якщо фундамент і стіни робляться з використанням цементу меншою міцності, то хто відповідає за наслідки: забудовник, який купив фальсифікат, той, хто йому його продав або держава, бо не організувало дієву систему перевірки?

“Не треба нічого вигадувати, зробіть як в Європі. Ми експортуємо цемент в тому числі в країни Європи. І нас постійно перевіряють. Раз на місяць в країнах Європи беруть проби з будь-якої, випадковим чином обраної партії.Раз на рік – приїжджають і перевіряють виробництво “, – розповів начальник управління якості” Івано-Франківськцемент “Олександр горпинка.

За словами експертів, зараз ситуація близька до критичної.У парламент лише в жовтні був внесений законопроект №7151, покликаний гармонізувати українські національні стандарти щодо будівельних матеріалів з європейськими відповідно до Регламенту ЄС №305 / 2011.Але навіть якщо його встигнуть прийняти в цьому році, то сам процес імплементації НЕ буде одномоментним, необхідно розробити і прийняти до 2020 року 377 гармонізованих стандартів. Що ж буде відбуватися з ринком ці два роки?Він буде жити в законодавчому вакуумі: стара система скасована, а нова ще не запрацювала.

Щоб цього не сталося, необхідно продовжити обов’язкову сертифікацію в системі УкрСЕПРО.Для цього депутати повинні внести правки в закон “Про технічні регламенти та оцінки відповідності” і відстрочити скасування обов’язкової сертифікації будматеріалів. Таким чином, доля ринку зараз в руках парламентаріїв.

Джерело: abcnews.com.ua

Читайте также

Возможно, Вам также будет интересно