Новости недвижимости Украины

Недвижимость, бизнес и деловая жизнь. Доставка новостей "на дом".

За якими критеріями можна відрізнити житло економ-і еліт-класу

735.jpg
 

В Україні кожен вільний ділити ринок житла на класи так, як хоче.
З будь класифікацією житла біда одна: або вона офіційно затверджена, всім зрозуміла, всіма визнана і для всіх обов’язкова, або вона – абсолютно марна.

На сьогодні в Україні немає якихось на законодавчому рівні закріплених стандартів, які дозволяли б (або змушували б) жорстко віднести конкретну квартиру або конкретний будинок до певного класу.

Є більш-менш усталений набір слів («економ», «бізнес», «преміум» і т. Д.), Які часто можна зустріти в рекламних оголошеннях і навіть аналітичних матеріалах. Але розуміння суті цих слів може бути саме різне.

Або, як каже президент Асоціації фахівців з нерухомості України Сергій Злидень, «У кожного забудовника свій« бізнес »і свій« еліт »в голові».

Кожен кличе так, як йому зручно.

Часто професіонали посилаються на класифікацію, прийняту в 2006 році Українською будівельною асоціацією (УБА). Вона передбачає п’ять класів житла: соціальне, економ, бізнес, преміум і де-люкс.Нерідко в рекламі можна зустріти вирази «елітне житло» або «еліт-клас», яке можна приблизно співвіднести з найвищими класами на думку УБА: преміум і де-люкс.

А ось в аналізі тенденцій ринку новобудов, публикуемом ІАП «Столична нерухомість», можна прочитати, що за липень середні ціни житла економ-класу зросли на 1,4% (до 10 666 грн / кв. М), бізнес-класу знизилися на 0 , 69% (до 17 271 грн / кв.м), а преміум-класу – піднялися на 1,16% (до 25 974 грн / кв. м). Як бачимо, соціального та де-люкс житла в цьому огляді немає.

Виходить, що в Україні кожен вільний ділити ринок житла на класи так, як хоче.Більш того, якщо забудовник новий будинок, за класифікацією АСУ відповідний економ-класу, вирішить позначити гордим словом «еліт» і скрізь його саме так і називати, то ніхто звинуватити в цьому не може і до ганебного стовпа приковувати не буде.

«Ось приклад з життя, – розповідає директор ріелторської компанії« Золоті ворота »Олексій Холмецкий. – Будинки в одному комплексі на ранніх етапах будівництва продавалися як бізнес-клас, люди в них інвестували.А потім виявилося, що ні оздоблення до бізнес-класу не дотягує, ні інфраструктура ».

«На жаль, у нас сьогодні класифікація частіше відштовхується немає від якості житла, а від вартості квадратного метра, – додає Сергій Злидень.- Наприклад, місце престижне, вартість «квадрата» там висока, і вже одне це дає продавцям право називати квартири там елітними. Хоча далеко не завжди якість житла або планування відповідає цьому класу ».

Критерії оцінки житла.

З незапам’ятних часів серед ріелторів і «підприємців від нерухомості» бродить така приповідка: ціна житла залежить від трьох основних критеріїв: місце розташування, місце розташування і місце розташування.При розробці своєї класифікації в УБА, видимо, слідували саме цієї ріелторської мудрості.

Принаймні, перша з семи груп факторів, що визначають класність будинку, стосується саме місця, де розташований будинок.Розробники, приміром, вирішили оцінювати житло за належністю до однієї з чотирьох зон проживання. Чим менше номер зони, тим ближче будинок до центру міста.

У Києві, наприклад, 1-а зона – це невеликий центральний «п’ятачок», який являє собою «пляма» з наступними кордонами: вул. Десятинна, вул. Трьохсвятительська, Паркова дорога, ст. м. «Арсенальна», провулок Гордієнка, Спортивна площа, вул. Саксаганського, вул.Комінтерну, вул. Гоголівська, провулок Бехтерівський, вул. Кудрявська.

Крім зони проживання, в цю групу факторів входять і інші: пішохідна доступність до найближчої станції метро, ​​наявність транспортних розв’язок, близькість до міських зон відпочинку, віддаленість від промислових зон і об’єктів, щільність забудови, наявність інфраструктурив мікрорайоні і соціальний статус сусідів по будинку.

Серед інших шести груп чинників – будівельні і технічні характеристики будівлі та її конструктивних елементів, облаштування будівлі та прибудинкової території, соціальна інфраструктура, матеріали та обладнання, технічна інфраструктура, організаціяуправління та експлуатації.

Що криється за словом “Еліт”.

Якщо співвідносити з елітарністю класи преміум і де-люкс з тієї ж класифікації УБА, то виявиться: частина так званого «елітного» житла в кращому випадку може претендувати на лаври бізнес-класу, а де-не-які проекти – і на економ.За словами Олексія Холмецкого, дійсно елітні будинки у нас можна перерахувати по пальцях.

Уже хоча б тому, що будинки класу «де-люкс» зобов’язані розташовуватися в 1-й зоні проживання, тобто в самому центрі, а класу «преміум» – у 2-й, або в безпосередній близькості від нього.Це значить, що в Києві ні на Оболоні, ні на Теремках, ні на Лівому березі елітного житла бути не може.

Тут, правда, формальні вимоги вступають в протиріччя зі здоровим глуздом.Що елітного в тому, щоб жити в будинку, затиснутому в тісному центральній забудові, з вікнами на вузьку вулицю, з вічними пробками і двориком, в якому неможливо гуляти без протигаза?

А адже, за словами Сергія Злидня, одним з головних критеріїв дійсно елітного житла повинна бути хороша екологія. Правда, чіткі вимоги до неї в критеріях УБА не прописані – є тільки деякі побічно пов’язані параметри.

Наприклад, для класу де-люкс обов’язкове віддаленість від промзон і об’єктів більше, ніж на 5 км. Для преміум-класу і тим більше класу бізнес це вимога вже не обов’язкове, а рекомендоване. Ще рекомендується елітні будинки будувати поблизу міських зон відпочинку.Власне, це все.

Рівень. Також елітне житло не може будуватися за серійним проектам: будинки преміум-класу – тільки за індивідуальними, а де-люкс – по ексклюзивним. Стелі – не нижче 3 м. Квартир на поверсі елітного будинку повинно бути не більше чотирьох.При цьому самих поверхів у будинку де-люкс може бути не більше семи; поверховість будинків преміум-класу не обмежується, але квартир там повинно бути не більше ста.

Для облицювання будинку де-люкс повинен використовуватися натуральний камінь, для преміум – штучний граніт або керамічна плитка. Вікна в де-люкс – обов’язково ексклюзивні (дерево-алюміній).Сміттєпровід в останніх будинках не передбачений зовсім – виносити сміття, прибирати квартири мешканців, доглядати за їх тваринами повинен спеціальний персонал. І все це – далеко не повний список вимог, яким має відповідати елітне житло.

Дах для народу

Самі невибагливі вимоги класифікатора – до соціального житла. Суть приблизно така: була б дах над головою і відповідність обов’язковим нормам безпеки. Між цим класом і «економ» багато спільного, але вистачає і відмінностей.

Наприклад, ви можете точно визначити, що живете не в будинку економ-класу, а в соціальному житлі (принаймні, з точки зору УСА), якщо у вас:

– Немає консьєржа та стаціонарного поста охорони при вході в будинок;

– Ні прибирання території раз на день або прибирання всередині будинкураз на два дні;

– Сміття вивозять не кожен день.

Крім того, для економ-класу обов’язково присутність ще ряду елементів, які можуть не зустрічатися в соціальному житлі: можливість підвести до будинку оптоволоконний кабель, домофон, магазин в будинку, власна служба експлуатації.

Саме найменування «економ-клас» не виглядає занадто престижним – тому ви не часто зустрінетеся з цим виразом в буклетах.Хоча є й будівельні компанії, які в своїй рекламі спеціально підкреслюють, що їх будівлі економ-класу, тобто якісно зроблений продукт за прийнятною ціною.

Добре забуте старе.Відзначимо, що зараз серед забудовників щосили мусується ідея ввести ще один клас – комфорт. Під ним маються на увазі будинки, які ледве краще економ-класу (наприклад, по загальній інфраструктурі), але в основному поступаються бізнес-класу.Ріелтори до цього ставляться з неабиякою часткою скепсису – мовляв, маркетинговий хід, не більше. «Швидше за все, забудовники просто назвуть цим словом звичний економ-клас», – говорить Олексій Холмецкий.

Змішання класів

Важко сказати, чому цей клас назвали саме «бізнес». Адже очевидно, що основній масі представників нашого малого бізнесу це житло не по кишені.До того ж у таких будинках мешкає чимало держслужбовців, офіційно до бізнесу ніякого відношення не мають.

Якщо подивитися на вимоги за класифікацією УБА, то можна помітити, що бізнес-клас – це будинки, які за частиною параметрів не дотягують до елітного житла, хоча де в чому повністю йому ідентичні.А в чомусь, навпаки, навіть прирівнюються до звичайного економ-класу – наприклад, розташовуються з такими будинками в третій житловій зоні (в Києві це – аж до Оболоні або Русанівки).

Риси «Економ».У бізнес-класі може бути використаний «плебейський» механічний сміттєпровід – замість автоматичного, який є в будинках преміум-класу (суть таких сміттєпроводів – в автоматичній чистці). А стіни можуть бути викладені з силікатної цегли.

У бізнес-житло може використовуватися водяне опалення (в елітних будинках – тільки повітряне або комбіноване), допускається обробка під’їздів під фарбування (а не плиткою або каменем). Освітлення прибудинкової території може бути стандартним, а не декорованим.Прибирання цій території проводиться один раз в день, техобслуговування – тільки після дзвінка диспетчеру (а не автоматично після кожної поломки). І, нарешті, в під’їзді можна обходитися консьєржем, а не швейцаром.

Місця повинно бути багато.Мінімальна площа на одного мешканця квартири або будинку повинна складати 21-40 квадратних метрів, як і в економ-класі (в де-люкс – більше 40 «квадратів»). Електропроводка повинна витримувати від 0,21 до 0,4 кВт / кв. м, в елітних – вище 0,4. І так далі – загальних рис дуже багато.

Риси «Еліт». Висота стель у квартирах бізнес-класу – від 2,71 до 3 м (в економ-класі допускається і до 2,7 м). А квартир на поверсі може бути до 8.Такі будинки повинні будуватися за індивідуальним проектом, в ньому обов’язкові броньований зовнішній дверний блок в квартирах, відеодомофон, лічильники тепла. В комплексі повинен бути фітнес-центр, а в ньому, в свою чергу, басейн.

Джерело: segodnya.ua

Возможно, Вам также будет интересно